- вичинювати
- —————————————————————————————вичи́нюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вичинювати — юю, юєш і вичиня/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/чинити, ню, ниш, док., перех. Піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання … Український тлумачний словник
вичинювати — вичиняти, вичинити (обробляти сиру шкуру, робити її придатною для використовування), чинити, виправляти, виправити … Словник синонімів української мови
вичинити — див. вичинювати … Український тлумачний словник
вичинювання — я, с. Дія за знач. вичинювати … Український тлумачний словник
вичиняти — див. вичинювати … Український тлумачний словник
виправляти — I = виправити 1) (усуваючи помилки, робити правильним, таким, що відповідає певним умовам), поправляти, поправити, коригувати; правити, редагувати, вичитувати, вичитати 2) (змінювати на краще, поліпшувати), поправляти, поправити, направляти,… … Словник синонімів української мови
вичинити — див. вичинювати … Словник синонімів української мови
вичиняти — див. вичинювати … Словник синонімів української мови